Науково обгрунтовано ефективність впровадження стандартів системи інфекційного контролю та розроблено практичні підходи щодо запобігання внутрішньолікарняним інфекціям (ВЛІ) у відділенні недоношених новонароджених дітей (ВННД). Вперше з використанням елементів системи інфекційного контролю (даних епідеміологічного аналізу та мікробіологічного моніторингу) проведено комплексне дослідження епідемічної ситуації у ВННД, зокрема, визначено дійсний рівень і динаміку захворюваності на гнійно-запальні захворювання в цілому та на ВЛІ зокрема, виявлено домінуючі види умовно-патогенних мікроорганізмів, які колонізували дітей у ВННД, а також пологових будинках і відділеннях інтенсивної терапії міста Суми. Встановлено, що у сучасний період знизився показник захворюваності недоношених новонароджених на локальні форми гнійно-запальних захворювань (омфаліт, кон'юктивіт, піодермія) та зріс рівень захворюваності на системні та генералізовані форми (брохопневмонія, менінгіт, некротичний ентероколіт). Вперше з використанням стандартних визначень випадку кожної нозологічної форми інфекції встановлено фоновий рівень захворюваності на ВЛІ у ВННД. Виявлено, що мікробний пейзаж цього відділення визначається переважно мікроорганізмами, які колонізували новонароджених у пологових будинках і відділеннях інтенсивної терапії. Доведено, що у ВННД відбувається патологічна колонізація новонароджених госпітальними штамами умовно-патогенних мікроорганізмів, які мали високий рівень і множинний характер стійкості до антибіотиків. Визначено корелятивний зв'язок різних ендо- й екзогенних факторів ризику з розвитком конкретних нозологічних форм інфекції. На підставі даних епідеміологічного та мікробіологічного моніторингу розроблено профілактичні й епідемічні заходи, впровадження яких дозволить знизити рівень захворюваності недоношених новонароджених дітей на ВЛІ у 2,6 раза.

  Скачати повний текст